КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЛУЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №13 ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

Позакласний захід з фізики на тему:

 «Творці фізики: відомі і невідомі»

                                                Підготовив вчитель фізики:

                                                                                                                                        Мостенець Андрій Володимирович

Луцьк 2014

ПІЗНАВАЛЬНО-ПОШУКОВА ГРА

«ТВОРЦІ ФІЗИКИ:ВІДОМІ Й НЕВІДОМІ»

7-8 класи

Ніщо так не сприяє загальному розвитку і формуванню дитячої свідомості, як ознайомлення з історією людських зусиль у сфе­рі науки, відображеній в жит­тєписі великих учених минулого і в послідовній еволюції ідей.

                                                                                                                     Поль Ланжевен

Метою гри є розвиток пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики, засвоєння ними нової інформації, доповнення знань і розширення кругозору шляхом більш широкого ознайомлення їх із творцями фізичної науки; основ­ними етапами історичного розвитку фізики; зокрема, із всесвітньо відомими вченими, формування в учнів почуття національного самоусвідомлення, пат­ріотизму, гордості за співвітчизників на основі внеску українських фізиків у розвиток світової науки.

Методичні поради

Педагогічний досвід переконує, що ефективний вплив на учнів чинить такий навчальний матеріал, який здатний викликати емоції, переживання, збагатити їхній інтелект та духовний світ. Цьому сприяє впровадження ігро­вих технологій навчання фізики, проведення ігор на фізичному матеріалі як на уроках, так і в процесі позакласної роботи.

Гра проводиться у стилі інформаційно-розважальної телепередачі, сце­нарій якої укладено за правилами гри «Поле чудес». Планують і проводять гру на етапі повторення, узагальнення та систематизації навчальної інформації, тобто в кінці навчального року або семестру. Завдання добирають таким чи­ном, щоб охопити інформацію про тих учених, з якими учні знайомляться під час вивчення фізики в школі як на уроках, так і в процесі позакласної та по­зашкільної роботи (МАН, гуртки, турніри, олімпіади, конкурси тощо).

Підготовка та проведення гри сприяє розвитку інтересу учнів до науки, навчає самостійно працювати з науково-популярною та довідковою літерату­рою, виховує почуття гордості за співвітчизників, які зробили вагомий вне­сок у розвиток світової науки.

Здійснюючи підготовку до гри, варто враховувати індивідуальні мож­ливості учнів, створюючи умови для виявлення їхньої самостійності, наполе­гливості, розумової активності. У ході гри учні вчаться керувати своєю пове­дінкою, зважати на вимоги групи (колективу), виявляють свої здібності, за­стосовують набуті знання, уміння, тобто формують компетенції, необхідні для життя та праці в сучасному демократичному суспільстві.

Важливим психологічним моментом гри є інтерес і задоволення учнів від результатів навчання, адже в іграх різні знання й відомості учні отриму­ють невимушено.

Гру можна проводити окремо в кожному від 7-го до 11-го класу (як фрагмент уроку) або в кількох класах одночасно: 7-9 класи, 10-11 класи (як позакласний захід); повністю на українознавчу тематику або в довільній ком­бінації на розсуд учителя.

Правила проведення гри

Гру проводять за такими етапами:

•  1- й тур;
•  ІІ- й тур;
•  ІІІ- й тур;
•  гра із глядачами;
•  фінал;
•  супергра.

1.  Команду формують за бажанням учнів (9 чоловік).
2.  У кожному турі бере участь по 3 учні, серед яких визначають фіналіс­тів.
3.  Переможці окремих турів (а їх три) беруть участь у фінальній грі, у якій визначають переможця гри.
4.  Переможець гри має право зіграти в супергру.
5.  Завдання гравцям пропонує ведучий, який зачитує їх для всіх гравців кожного туру.
6.  Учні відгадують ім’я вченого по буквах, а якщо знають — можуть назвати його відразу. Перемагає той, хто першим відгадує ім’я вче­ного.
7.  Для визначення почерговості ходів користуються дитячою дзиґою і стрілкою або звичайним гральним кубиком (першим починає той, на кого вказує стрілка дзиґи або той, хто отримав найбільше очок під час підкидання кубика).
8.  Імена вчених, які потрібно відгадати, заздалегідь пишуть на великих плакатах, а зверху кожну букву окремо закривають аркушем паперу так, щоб його можна було легко зняти. У процесі гри ведучий почер­гово відкриває відгадані букви. Наприклад:

      9. Під час гри ведучий пропонує також завдання для глядачів, що до­зволяє

          залучити до активної діяльності усіх бажаючих.

    10. Для дуже активних уболівальників можна запропонувати інші цікаві

          конкурси:

а) на кращий жарт із фізико-астрономічним змістом;

б) на кращий вірш або фізичний парадокс;

в) кращої загадки на фізичну тематику тощо.

    11. Призовий фонд формується заздалегідь самими учнями (сувеніри,                                                      книжки). Гра завершується нагородженням  призерів і переможця.

Зміст завдань для проведення пізнавально-пошукової гри

7 клас

Завдання 1 -го туру

Його називають батьком фізики, адже назва його праці «ФІЗИКА» стала назвою фізичної науки. Він був учителем Олександра Македонського, який сказав про нього: «Я шаную і поважаю вчителя так, як і свого батька, бо якщо батькові я зобов’язаний життям, то учителеві зобов’язаний усім, що дає йому ціну».

Арістотель (384-422 до н. е.)

Завдання 2-го туру

Англійський фізик та математик сформулював основні закони класичної механіки, відкрив Закон всесвітнього тяжіння, розклав денне світло на кольо­ри, вперше сконструював дзеркальний телескоп.

У 1689 році обраний почесним членом Паризької академії наук, у 1703 році — президентом Лондонського королівського товариства. Через 2 роки королева Анна надала знаменитості титул дворянина. Уперше в того­часній Англії такої честі удостоєно науковця.

На його могильній плиті у Вестмінстерському абатстві, де спочивають останки англійських королів і найбільш видатних людей Англії, написано: «Тут спочиває те, що було смертного в мені».

Ісаак Ньютон (1643—1727)

Завдання 3-го туру

Французький математик, фізик, філософ та письменник. У 4 роки на­вчився читати й писати, у 6 років почав вивчати іноземні мови, у 12 років на­писав свою першу наукову працю «Трактат про звуки». Заклав основи теорії імовірностей, сформулював закон передачі тиску, створив першу механічну обчислювальну машину, на його честь названа одна з поширених мов про­грамування. Він винахідник гідравлічного преса, медичного шприца, тачки. З’ясував, що тиск на вершині гори менший, ніж біля її підніжжя. Заклав ос­нови гідро- й аеростатики. Його знаменитий твір «Листи до провінціала» — один з найкращих творів французької літератури, а його портрет вдячні спів­вітчизники зображали на паперових грошах до вступу країни в ЄЕС.

Блез Паскаль (1623-1662)

Гра з глядачами -

Він (чи не єдиний серед видатних фізиків) — бургомістр великого німе­цького міста, автор «Магдебурзького права», винахідник повітряного насоса. Довів існування тиску повітря, створив першу електростатичну машину, яка дозволила наелектризувати фізичне тіло.

Отто Геріке (1602-1686)

Фінальний тур

Давньогрецький учений та винахідник. Він сформулював умови пла­вання й рівноваги тіл, «золоте» правило механіки, вивів формулу виштовхувальної сили, що діє на тіло, занурене в рідину. Про його геніальну логіку складено легенди. Наприклад, про викриття шахраїв, які виготовляли корону сіракузького царя Гієрона, про спалення ворожих кораблів.

За однією з них, за допомогою конструкції з важелів він легким пору­хом руки підняв і опустив на воду важкий корабель «Сірокосія». Саме тоді народився крилатий вислів: «Дайте мені точку опори, і я переверну Землю». Легенда також розповідає, що вчений загинув від руки римського легіонера. Коли воїн увірвався до кімнати 75-річного вченого, той зустрів його словами, які згодом стали легендарними: «Не чіпай моїх фігур».

Архімед (287-212 до н. е.)

Супергра

Юрій Дрогобич (перший доктор медицини в Україні) походив із Дрого­бича, магістр Краківського університету, доктор університету в Падуї (1476). У 1481-1482 роках — ректор університету в Болоньї, а з 1481 року — профе­сор університету в Кракові. Видав у Римі книгу «Прогностична оцінка пото­чного 1483 року майстра Ю. Дрогобича з Русі, доктора мистецтва і медицини Болонського університету», відому лише в одному примірнику. Це була пер­ша книга, видана українцем за кордоном. Чимало його праць присвячено аст­рономічним дослідженням, саме тому вдячні співвітчизники називали його «Дрогобицьким звіздарем». Яке його справжнє прізвище?

Котермак (1450-4.02.1494)

8-й клас

Завдання 1 -го туру

Відкриття цього німецького фізика, на відміну від відкриттів інших учених, не спричинило революції в науці, але без нього був би неможливий подальший розвиток електротехніки, конструювання електричних машин. Значення цього закону для розрахунків електричних кіл і радіосхем немож­ливо переоцінити.

Переживши сувору критику й кепкування сучасників, недовіру колег і байдужість адміністрації, учений зумів піднятися до наукових вершин і ще за життя став всесвітньо відомим.

Георг Сімон Ом (1789-1854)

Завдання 2-го туру

Талант цього французького вченого виявився дуже рано: у 13 років він прочитав 20 томів енциклопедії Дідро, хоча до школи не ходив. Своє трудове життя розпочав із приватних уроків у Ліоні, а в 1801 році почав працювати вчителем фізики та хімії. Він писав вірші й одночасно був прекрасним мате­матиком (за праці в галузі математики й хімії він отримав звання академіка). Праці з фізики електромагнітних явищ зробили його всесвітньо відомим. Йо­го ім’ям названо одну з основних одиниць у фізиці. На могильному камені цього вченого написано: «Він був таким же добрим і таким же простим, як і великим». Як звали цього вченого?

Андре Марі Ампер (1775-1836)

Завдання 3-го туру

Цей датський фізик був блискучим лектором і популяризатором науки, організував у 1824 році Товариство для поширення знань про природу, напи­сав наукові праці з електрики, акустики, молекулярної фізики, але визначаль­ною стала стаття на чотирьох сторінках, написана латиною, у якій описува­лась дія провідника зі струмом на магнітну стрілку. Саме ця стаття, у якій вперше було доведено існування зв’язку між електричним і магнітним поля­ми, і принесла вченому світову славу.

Ганс Крістіан Ерстед (1777-1851)

Гра з глядачами

Цей відомий італійський фізик і фізіолог розвивався в дитинстві ненор­мально як фізично, так і розумово. Його довго вважали німим, поки в чотири роки він вимовив своє перше слово. Але в тридцять років був уже всесвітньо відомим.

Учений був великим аматором гри слів. Коли одного разу Вольтер сказав чимало приємного про його відкриття у фізиці, вчений відповів: «Справді, мабуть, я чогось вартий хоча б уже тому, що я — пів-Вольтера».

Алессандро Вольта (1745-1827)

Фінал

У ньому поєднувались любов до науки і прагматизм, творчий фанатизм і точність. Перевіряючи факт перетворення механічної енергії в теплову, цей англійський фізик був настільки захоплений ідеєю кількісних співвідношень, що навіть, вирушивши у весільну подорож до Швейцарії, не лише милувався  красою Альп, а й виміряв висоту водоспаду та різницю температур води перед падінням і після падіння, щоб і тут оцінити співвідношення роботи й кількості теплоти.

Крім цього, учений проводив експериментальні дослідження в галузі електромагнетизму, конструював електромагніти. Під час цих експерименті він виявив нагрівання проводів, по яких протікав струм, і встановив закономірності цього тепловиділення. Кропітка багаторічна праця вченого дала йому можливість заявити: «Могутні сили природи незнищенні й в усіх випадках, коли витрачається механічна сила, утворюється еквівалентна кількість теплоти».

Джеймс Джоуль (1818-1889)

Супергра

Цей французький фізик та військовий інженер зробив значний внесок у розвиток будівельної механіки, вчення про тертя, у вивчення електричних і магнітних явищ. Використовуючи залежність закручування металевої нитки від прикладеної сили, учений 1784 року створив дуже чутливі й точні крутильні терези, за допомогою яких через рік відкрив основний закон електростатики, названий його ім’ям.

Шарль Огюстен Кулон (1736-1806)

9-й клас

Завдання 1-го туру

Цей видатний швейцарський учений більше відомий як медик, ніж як фізик. Але світову славу йому принесла фундаментальна праця з фізики «Гідродинаміка». Двадцятирічний учений захистив дисертацію, яка називалась «Про дихання». У Петербурзькій академії наук, куди він приїхав на запрошення  Петра Першого, він спочатку очолив кафедру фізіології й лише через рік — кафедру математики. Після повернення до Швейцарії він очолює кафедру анатомії та фізіології у Базельській академії й лише через 17 років кафедру фізики.

Даниїл Бернуллі (1700-1782)

Завдання 2-го туру

Він — нащадок Северина Наливайка, легендарний учений, у працях якого можна знайти дивовижні, просто фантастичні передбачення. Учений відстоював ідею (хоча й помилкову) різноманіття форм життя у Всесвіті, ви­сунув ідею позаутробного розвитку зародка в штучному середовищі. Ще в 1911 році він передбачав: «Аероплан буде найбезпечнішим засобом пересу­вання»; першим запропонував колеса, що «висуваються внизу корпуса». Наче здогадуючись про майбутнє відкриття лазера, ставить інженерне завдання нинішнього дня: космічний зв’язок за допомогою «паралельного пучка елек­тромагнітних променів з невеликою довжиною хвилі, електричних або світ­лових».

Крилаті слова «Земля — колиска розуму, але не можна вічно жити в ко­лисці» належать саме йому.

Костянтин Ціолковський (1857-1935)

Завдання 3-го туру

Цей англійський учений жив і працював за часів Ньютона. Відкрив зо­ряне скупчення в сузір’ї Оріона (так звану «Трапецію Оріона»), а також упер­ше помітив, що Юпітер обертається довкола власної осі. Вивчав будову крис­талів, зокрема сніжинок, увів поняття «клітина» в біології. Йому належить ідея хвильової природи світла, яка добре описує явища інтерференції та диф­ракції світла, висунув також гіпотезу про поперечність світлових хвиль. Уче­ний запропонував використовувати для дослідження сили тяжіння маятник, висунув припущення, що планети рухаються навколо Сонця по еліптичних орбітах і притягуються до нього із силою, обернено пропорційною до квадра­ту відстані між ними.

Та найбільшою заслугою вченого в галузі фізики є його закон, що вира­жає зв’язок між напруженим станом і деформацією тіла, який він відкрив у 25-річному віці. Тепер цей закон носить його ім’я.

Роберт Гук (1635-1703)

Гра з глядачами

Його вчителями були видатні авіаконструктори: А. Туполев і Ф. Цандер. У дитинстві його українське прізвище було змінене на російський манер. Він провів рік у в’язниці, рік — на Колимській каторзі й 6 років — у спеціаль­ному конструкторському бюро («шарашці»), де працювали в’язні. Його за­служено називають творцем небувалого зоряного корабля. Хто він?

Корольов (Королів) Сергій Павлович (1907-1966)

Фінальний тур

Цей знаменитий італієць у 19 років встановив ізохронність коливань маятника, а в 23 роки став професором Пізанського університету. Він винай­шов термометр і телескоп.

Марія Медичі, дружина французького короля Генріха IV, отримала в подарунок від нього зорову трубу (телескоп). Королева ледь дочекалась, коли її встановлять. І, ставши біля неї навколішки, почала розглядати небо. Хто змусив стати на коліна королеву Франції?

Галілео Галілей (1564-1642)

Супергра

Він — один зі світових геніїв космонавтики, який не мав жодного нау­кового ступеня. Йому, нашому землякові, встановлено пам’ятник на космод­ромі Канаверал (США), його ім’ям названо не тільки вулиці та навчальні за­клади, а й кратер на зворотному боці Місяця та малу планету. Він обґрунту­вав і розрахував найекономнішу схему польоту на Місяць з поверненням на Землю і саме за його схемою відбувся політ американських астронавтів. Його ідеї були використані під час будівництва Кримської вітроенергетичної стан­ції, втілені у проекті Останкінської телевежі в Москві; працюють і досі елева­тори та ковші в них, які спроектував учений. Проблеми космонавтики він ро­зробив і виклав у праці «Тим, хто буде читати, щоб будувати» (1919), а в 1929 році опублікував дослідження: «Завоювання міжпланетних просторів», доповнивши праці Ціолковського. «Генієм в обмотках» назвав його у своєму оповіданні Олесь Гончар.

Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) (21.06.1897-23.02.1942)

10-й клас

Завдання 1 -го туру

Його прізвище походить від італійського слова, що в перекладі означає «адвокат». Його предки вже з XII ст. були адвокатами на службі в католиць­кої церкви. Але вчений, хоча й закінчив юридичний факультет Туринського університету і став доктором церковного законодавства, у двадцять п’ять по­чав вивчати фізику, а у двадцять вісім був обраний членом-кореспондентом Туринської академії наук.

Італійський хімік і фізик, ім’ям якого названі один з основних законів для ідеального газу й фундаментальна фізична стала, не вирізнявся своєю зовнішністю. Сучасники пригадували, що у нього були виразними лише очі, а основною рисою характеру називали його надзвичайну цілеспрямованість і велику відданість науці. «Він був одним з тих рідкісних учених, — писали про нього, — які ніколи не мали ніякої іншої мети, крім тієї, щоб довести до кінця свою місію». Хто він?

Авогадро Амадео (1776-1856)

Завдання 2-го туру

Цей учений був надзвичайно працелюбним й акуратним в роботі, ніколи не брав патентів на свої винаходи і не робив жодних спроб довести їх до практичного використання. Друзі називали його «королем експериментато­рів». Учений протягом десяти років носив у кишені магніт і моток дроту. У вільний час він по різному згинав дротину і міркував, що станеться у разі то­го чи іншого розміщення магніту й провідника. У Королівському інституті в Лондоні йому поставлено пам’ятник. Скульптор увіковічнив ученого з коту­шкою в руках, яка допомогла йому відкрити явище електромагнітної індукції. Хто цей учений?

Майкл Фарадей (1791-1867)

Завдання 3-го туру

Він — один з найвидатніших англійських фізиків, автор багатьох вина­ходів. Він сконструював сифон-відмітник, який виконував роль приймача в кабельному телеграфі, розробив два види електрометрів, удосконалив конс­трукції гальванометра, морського компаса, глибиноміра, був науковим керів­ником робіт під час прокладання першого трансатлантичного кабелю. Йому належать понад 660 відкриттів і патентів на винаходи. Хто це?

Уільям Томсон, лорд Кельвін (1824—1907)

Гра з глядачами

Він усе життя вважав себе учнем великого Фарадея, а своїй теорії елек­тромагнітного поля віддав половину життя. Блискучий математик і фізик, ав­тор першої у світі кольорової фотографії, творець електромагнітної теорії, учений, ім’я якого увійшло до всіх підручників фізики, часто любив повто­рювати: «...під час навчання більша частина втоми виникає не від розумових зусиль, за допомогою яких ми оволодіваємо предметом, а від тих, які ми тра­тимо, збираючи наші блукаючі думки...». Про кого йдеться?

Джеймс Клерк Максвелл (1831-1879)

Фінальний тур

Австрійський учений-теоретик, якого за життя називали великим, ви­кладач, на лекції якого збирались сотні слухачів, прихильник республікансь­ких поглядів, пристрасний аматор поезії, музикант, веселий і дотепний спів­розмовник, людина глибоко і самовіддано закохана у свої наукові ідеї.

Він — один із засновників класичної статистичної фізики, у 25-річному віці став професором теоретичної фізики в університеті м. Ґрац.

На його могильній плиті вибита формула ентропії, що виражає залеж­ність, яку він встановив: S = к_в • 1nΩ.

Людвіг Больцман (1844-1906)

Супергра

Цей всесвітньо відомий український учений — видатний кристалофізик, засновник і директор інституту кристалофізики в Берліні, один із фундаторів міжнародного фізичного журналу «Physika Status Solidi». Автор моделі меха­нізму утворення прихованого фотографічного зображення у фотоемульсіях, автор відкриття явища переміщення центрів забарвлення під дією електрич­ного поля, автор фундаментальної монографії «Електронні та іонні процеси в іонних кристалах», автор багатьох наукових праць. Патріот української землі, дійсний член НТШ з 1936 року, який більшу частину свого життя був змуше­ний провести поза Україною, так писав про вибір професії: «Я став фізиком не тому, що в моїх молодих мріях цього хотів. Фізиком став у Німеччині. Ро­зум і обставини переконали мене, що на чужині наука — це єдине, чим мож­на свою будучність стабілізувати. І сьогодні люблю фізику, немов свою ди­тину».

Остап Стасів (1.01.1903-19.02.1985)

11-й клас

Завдання 1 -го туру

Цей німецький фізик прожив лише 37 років. Першовідкривач радіох­виль, він був дуже здібною людиною. Свої здібності виявив у різних галузях знань: вивчав фізику й арабську мову, був хорошим ремісником. Коли він став знаменитим ученим, його майстер з токарської справи з жалем сказав: «Шкода, з нього вийшов би першокласний токар!»

Він зазнав слави ще під час свого короткого життя: був нагороджений чи не всіма існуючими в тогочасній науці нагородами, преміями й медалями.

Незадовго до смерті він написав: «Цієї долі я не хотів і не вибирав, але, оскільки вона мене знайшла, я повинен бути задоволеним».

Генріх Герц.(1857-1894)

Завдання на 2-й тур

Він народився в 1773 році в Мілвертоні (Англія). У два роки він уже чи­тав, у 4 — знав напам’ять багато віршів англійських поетів, у 8 — оволодів токарською справою (багато приладів для своїх експериментів зробив сам). У 15 років досконало володів десятьма мовами. Гаслом його життя було: «Ко­жна людина може зробити те, що роблять інші». Дотримуючись цього гасла, він став цирковим наїзником, був прекрасним музикантом, добре малював. Великий фізик, що заклав основи хвильової теорії світла, за освітою був ме­диком, здобув ступінь доктора медицини. У його працях розглядаються пи­тання оптики, механіки, акустики, термодинаміки, гідравліки, астрономії, хі­мії, геофізики, медицини, зоології, музики, живопису, кораблебудування, те­орії міцності, єгиптології. Хто він?

Томас Юнг (1773-1829)

Завдання 3-го туру

«З тебе ніколи нічого путнього не вийде», — сказав майбутньому вче­ному в юності один з його учителів. Але минуло лише 10 років, і 25-річний, нікому не відомий службовець патентного бюро в Берліні зробив відкриття, що поставило його в один ряд з М. Планком, Н. Бором та Е. Резерфордом. У 1921 році він став лауреатом Нобелівської премії в галузі фізики. Його улюб­леними композиторами були Бах і Моцарт, а до найулюбленіших творів на­лежала соната Баха для двох скрипок і рояля.

Альберт Ейнштейн (1879-1955)

Гра з глядачами

Жінка світової слави, перша у світі людина, удостоєна Нобелівської премії двічі. Першу одержала в 1903 році в галузі фізики за дослідження явища радіоактивності, а другу — в 1911 році в галузі хімії за одержання ме­талічного радію та дослідження сполук цього елемента.

Жодна жінка-учений не мала такої популярності, як вона. їй було при­суджено 10 премій і 16 медалей. Вона була почесним членом 106 вищих нау­кових закладів, академій і товариств у різних країнах світу.

Марія Склодовська-Кюрі (1867-1934)

Фінальний тур

«Нехай не гасне світ науки!» — рядок з «Молитви» Пантелеймона Куліша, яку він присвятив своєму другові, великому світочеві української науки й культури.

«Про людину, що просвітила розумом науку і духовність, заговорить невдовзі з величною повагою не лише Україна, але й світ», — сказав про ньо­го Пантелеймон Куліш.

Він стояв біля витоків епохального відкриття XIX століття — х-променів. Він — наш співвітчизник, фізик, електротехнік, математик, астроном, теолог, педагог, політик, громадський діяч, який тривалий час працював у Віден­ському університеті, був засновником першої кафедри електротехніки в Єв­ропі, ректором Німецької Вищої Школи у Празі.

Він грунтовно працював над проблемою з’ясування природи катодних та у-променів і його пріоритет у багатьох аспектах очевидним:

а) уперше власноруч сконструював електронну вакуумну трубку, за ви­нахід якої учений у 1881 році отримав срібну медаль на світовій електротех­нічній виставці в Парижі;

б) пояснив природу виникнення х-променів;

в) встановив здатність х-променів йонізувати гази.

Він керував відділом виробництва Гайслерових трубок та електричних ламп, сконструював багато наукових апаратів: дистанційний телетермометр, телефонний сигнальний апарат, срібний випрямлював зворотного зв’язку, ін­дуктор для трифазного струму, патентовану телефонну станцію.

Здійснював технічний нагляд як державний інспектор над проектуван­ням і будівництвом низки електростанцій на території Чехії, керував запро­вадженням трамваю в Празі, проводив досліди зі сполуками Урану.

Іван Пулюй (2.02.1845-31.01.1918).

Супергра

Видатний фізик XX століття. Його винаходом повсякденно користуєть­ся сьогодні весь світ. А називається винахід — «просвітлення оптики». Проте десятиліттями українські студенти-фізики, вивчаючи оптику, посилались на російського вченого Гребенщикова, навіть не здогадуючись, що автор цього епохального відкриття — родом із с. Доброводи на Тернопільщині.

Своє відкриття він зробив у 1935 році, працюючи директором дослідної лабораторії в німецькій оптичній фірмі «Цейс». Він додумався на лінзи, що є в цих приладах основним елементом, нанести шар плівки завтовшки 1/4 довжини хвилі світла.

У 1964 році він став директором лабораторії фізики монокристалів Мас- сачусетського технологічного інституту. Професор Фано, який працював на той час в цьому ж інституті, писав: «Він — геній, людина, яка знає все, що стосується напівпровідників і матеріалів, що використовуються в електроніці».

Олександр Смакула (9.09.1900-17.05.1983)